Содержание
Робочі деталі швейної машини — Електронний засіб навчального призначення
Функції
основних робочих деталей
Для
виконання човникового стібка в кожній швейній машині є наступні типові робочі
органи: голка, човник, ниткопритягач, зубчата рейка, притискна лапка, голкова
пластина, регулятор натягу голкової нитки, регулятор натягу човникової нитки,
регулятор довжини стібка і важіль реверсу матеріалу.
Перші
чотири робочих органа відносяться до стібкоутворюючих і розглядаються при
побудові циклограми роботи машини, тому що їх положення залежить від кута
повороту головного валу. Інші забезпечують якість утворення човникових стібків і
швів і регулювання їх параметрів, а їх положення не залежить від кута повороту головного валу машини, тому що
відсутні кінематичні зв’язки
з головним валом .
Рис. 1 Машинна голка
Функції голки (рис.1): —
проколювання матеріалів;
—
проведення крізь матеріали голкової нитки;
—
утворення петлі-напуску;
—
делегування (передача) згідно з циклограмою роботи машини
виконаних обов’язків човнику,
ниткопритягачу і зубчатій рейці.
Рис.2
Човник
Функції
човника (рис.2):
—
захоплення петлі-напуску;
—
розширення петлі-напуску;
-обведення
петлі-напуску навколо шпулетримача зі шпулькою з човниковою ниткою і шпульним
ковпачком;
—
утримання хвостовиком накладної пластини зкинутої з носика човника петлі;
—
переплетення голкової і човникової ниток для утворення вузлика;
—
делегування (передача) згідно з циклограмою роботи машини
виконаних обов’язків ниткопритягачу
і зубчатій рейці.
Рис.3
Ниткопритягач
Функції
ниткопритягача є (рис.3):
—
подача нитки голці при її русі в матеріалі до моменту утворення петлі-напуску;
—
подача нитки човнику від моменту захоплення носиком петлі-напуску до моменту
максимального розширення петлі-напуску;
—
вибирання голкової нитки із човникового пристрою і змотування човникової нитки
зі шпульки;
—
затягування стібка і змотування голкової нитку з бобіни або котушки;
—
делегування (передача) згідно з циклограмою роботи машини
виконаних обов’язків зубчатої
рейці.
Рис.4
Зубчаста рейка
Функції
зубчатої рейки (рис.4):
—
переміщення матеріалу на задану довжину стібка із зупинкою при знаходженні голки
в матеріалі;
—
регулювання довжини стібка;
реверс
матеріалу для виконання закріпок на початку і в кінці шва;
—
делегування (передача) згідно з циклограмою роботи машини
виконаних обов’язків голці,
притискній лапці голкової пластини.
Рис.5
Шарнірна лапка
Функції
притискної лапки (рис.5):
—
забезпечення кінематичного зв’язку в системі: зубчата рейка – матеріал – підошва
притискної лапки при переміщенні матеріалу на задану довжину стібка і в
системі: зубчата рейка – матеріал –
голкова пластина при вистою матеріалу;
—
делегування (передача)
функцій педалі фрикціону і головному валу на початок процесу шиття при
знаходженні притискної лапки в нижньому положенні;
—
втиснення мікрооб’єму текстильного матеріалу до зубчатої рейки на фазі
переміщення (волочіння) матеріалу при знаходженні голки над матеріалом;
— делегування (передача) функцій головному валу,
а значить всім стібкоутворюючим робочим органам на закінчення процесу шиття при
знаходженні притискної лапки в верхньому положенні.
Призначення
голкової пластини:
—
утримання матеріалу під притискною лапкою при знаходженні голки над матеріалом і в матеріалі і
наявності в голкової пластині круглого отвору, скрізь центр якого проходить вісь голки;
—
розділення траєкторії вершин зубців зубчатої рейки на робочу і холосту
за
рахунок наявності в голкової пластині подовжніх прорізів для проходження
зубчатої рейки;
—
делегування (передача)
притискної лапки і зубчатої рейки необхідної умови переміщення матеріалу при
знаходженні голки над матеріалом і умови вистою матеріалу при знаходженні голки
в матеріалі.
Призначення
регулятору натягу голкової нитки, регулятору натягу човникової нитки, регулятору
довжини стібка і важеля реверсу матеріалу випливають з їх назви.
Ваш браузер не поддерживает JWPlayer
Для
закріплення та перевірки вивченої теми виконайте онлайн-тест.
Тест
для самоконтролю
1. Робоча деталь швейної машини, яка притискає матеріал до голкової пластини та рейки і сприяє переміщенню матеріалу:
лапка;
човник;
ниткопритягач;
голка.
2. Робоча деталь швейної машини, яка проводить нитку крізь товщу матеріалу:
голка;
рейка;
човник;
ниткопритягач.
3. Робоча деталь швейної машини, яка подає нитку голці, човнику та затягує стібок після переплетення ниток у строчці:
голка;
човник;
ниткопритягач;
лапка.
4. Ниткопритягач здійснює рухи:
коливальні;
обертові;
зворотньо-поступальні;
пунктирні.
5.Робоча деталь швейної машини, яка здійснює переплетення ниток у строчці:
голка
ниткопритягач
човник
лапка
рейка
6. Робоча деталь швейної машини, яка переміщує матеріал на довжину стібка:
ниткопритягач
човник
лапка
рейка
голка
7.Яка з деталей не відноситься до стібкоутворюючих?
голка
човник
ниткопритягач
рейка
лапка
8.Призначення голкової пластини:
делегування (передача) функцій педалі фрикціону і головному валу на початок процесу шиття при знаходженні притискної лапки в нижньому положенні;
переміщення матеріалу на задану довжину стібка із зупинкою при знаходженні голки в матеріалі;
подача нитки голці при її русі в матеріалі до моменту утворення петлі-напуску;
утримання матеріалу під притискною лапкою при знаходженні голки над матеріалом і в матеріалі і наявності в голкової пластині круглого отвору, скрізь центр якого проходить вісь голки
9. Яка деталь виконує втиснення мікрооб’єму текстильного матеріалу до зубчатої рейки на фазі переміщення (волочіння) матеріалу при знаходженні голки над матеріалом?
лапка
голка
рейка
човник
10.Яка деталь виконує вибирання голкової нитки із човникового пристрою і змотування човникової нитки зі шпульки?
голка
човник
рейка
ниткопритягач
МАШИНИ І МЕХАНІЗМИ. ШВЕЙНА МАШИНА
Тема: МАШИНИ І МЕХАНІЗМИ. ШВЕЙНА МАШИНА
Мета:
- навчальна: забезпечити засвоєння учнями понять «машина», «механізм», знань про основні види механізмів, їх призначення, технічні характеристики механізмів передачі й перетворення руху та їх застосування в швейній машині; формувати вміння визначати ведучу та ведену деталі в механізмі та його передатне число;
- розвивальна: сприяти розвиткові інтересу до техніки, розширювати технічний кругозір;
- виховна: виховувати спостережливість, увагу, дбайливе ставлення до пристроїв.
Обладнання, матеріали та наочність: швейні машини з ручним, ніжним та електричним приводами, моделі зубчастої та ремінної передач,
Об’єкт праці: моделі зубчастої та ремінної передач із деталей конструктора, зразки рознімних та нерознімних з’єднань деталей, завдання для перевірки знань учнів.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
- Перевірка наявності учнів; підготовленості їх до уроку, наявності робочого одягу.
- Створення позитивного емоційного настрою учнів.
Учитель заздалегідь записує на дошці прислів’я: «Знання — це скарб, а вміння вчитись — ключ до нього».
Учитель. Діти, прочитайте, будь ласка, прислів’я, записане на дошці, та скажіть, як ви його розумієте. (Учні пояснюють зміст прислів’я, після чого вчитель висловлює своє побажання. )
Бажаю всім вам, любі діти,
Чудовий скарб оцей дістати,
А потім ключиком надійним
Його постійно відмикати!
II.ВИЯВЛЕННЯ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
Учитель. Зараз слушна нагода «відімкнути скарб» — знання, які ви здобули на попередніх уроках. Вам потрібно виконати тестові завдання для оцінювання навчальних досягнень учнів з теми «Процес виготовлення вишитого виробу» (див. додаток 7).
III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Замість теми уроку на дошці нарисовані закриті цифрами клітинки. Учитель пропонує учням гру «Поле чудес», у якій потрібно дати відповіді на запитання за раніше вивченим матеріалом, скориставшись життєвим досвідом. Учень обирає номер (наприклад 2) та отримує запитання під цим номером (Широке поле простелилось, а люди в нього одяглись.) Якщо учень дає правильну відповідь: «Тканина», то відкривають букву під № 2 (А) та всі інші букви А в цьому слові (в цьому випадку під № 6).
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
М | А | Ш | И | Н | А |
- Ніде не купиш,
На вагах не зважиш.
Сам здобуваєш,
У комору складаєш.
(Знання)
- Широке поле простелилось,
А люди в нього одяглись.
(Тканина)
- От загадка, так загадка:
Де проїду — стане гладко,
Тільки пальцем не торкай,
Обпечешся, так і знай!
(Праска)
- Одна голова, а сто оченят.
(Наперсток)
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Чи є щось спільне між поняттями машина та вишивання?
(У сучасних виробах можливе поєднання ручної та машинної вишивки. Майстрині — вишивальниці працюють на вишивальних машинах або вручну.)
У нашій країні працює багато різних машин. Більшість машин складається із механізмів. Машини використовують для виконання
певних дій із метою зменшення навантаження на людину або повної заміни людини під час виконання конкретного завдання, вони є основою для підвищення продуктивності праці. Чим краще знатиме техніку людина, тим активнішою буде її участь у виробництві, тим більше зробить вона для суспільства.
V. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ
Учитель. Одним із видів машин, що використовуються у домашніх умовах, є побутові швейні машини, тому доречно продовжити знайомство з машинами на прикладі швейної машини. Тема уроку — «Машини і механізми. Швейна машина».
VI.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель. «Що таке машина?»
Машина (від лат.— «пристрій», «засіб», «знаряддя») — технічний об’єкт, який складається із взаємопов’язаних функціональних частин (деталей, вузлів, пристроїв, механізмів та ін.), що використовує енергію для виконання покладених на нього функцій. Традиційно під машиною розуміють технічну систему, яка виконує або допомагає у виконанні якогось виду роботи.
Проста машина — механізм, який перетворює напрям або величину сили без споживання енергії. Спочатку машину класифікували як пристрій, що мав рухомі частини і служив для перетворення механічної енергії.
Проте з появою і розвитком електроніки з’явились технічні об’єкти без рухомих частин, наприклад — електронна обчислювальна машина. Одним із різновидів машин є побутові швейні машини. Використовують їх у домашніх умовах.
Побутова швейна машина складається з платформи і рукава.
На платформі розміщені засувна та голкова пластинки, зубчаста рейка і регулятор зубчастої рейки. Внизу платформи розміщені механізми, з’єднані з механізмами рукава. Усі вони переміщують тканину й утворюють строчку.
На платформі ліва частина рукава називається головкою, права — стояком.
Рис. 46. Види швейних машин б) електричний привід в) ніжний привід
Швейні побутові машини поділяють на три види: з ручним, ніжним і електричним приводом.
Машинна строчка утворюється в результаті злагодженої роботи всіх органів швейної машини, що забезпечується відповідними механізмами. Під час роботи відбувається передача й перетворення обертового руху, тому ці механізми називають механізмами передачі та перетворення руху.
Механізм — це система з’єднаних між собою деталей, призначених для виконання цілеспрямованих рухів, для передання та перетворення руху від одних деталей до інших. Механізми складаються з деталей. Простою деталлю називають виріб, виготовлений з одного куска матеріалу (наприклад, гвинт, болт, гайка, колесо та ін.). В окремих механізмах є такі деталі, які складаються з кількох простих (наприклад, кулькопідшипник або ланцюг для велосипеда).
У процесі створення різних машин і механізмів деталі з’єднують різними способами. Одні деталі з’єднують нерухомо, другі — так, щоб їх можна було розібрати і скласти, а треті — так, щоб вони могли вільно рухатись одна відносно одної.
З’єднання деталей залежно від призначення можуть бути рухомими й нерухомими.
Щоб отримати нерознімні з’єднання, застосовують паяння, гаряче запресування, газове або електричне зварювання, склеювання.
Рознімні з’єднання, як правило, виконують за допомогою деталей з різьбою (болтів, гвинтів, гайок, шпильок тощо). Такі з’єднання називають різьбовими. Рознімні з’єднання, які утворюють за допомогою штифтів (циліндричних або конічних стержнів), називають штифтовими. Зубчасті колеса, шківи на валу часто кріплять шпонкою, що входить і в тіло вала машини, і в з’єднувану з ним деталь. Таке з’єднання називають шпонковим. Застосовують також інші типи рознімних з’єднань, наприклад шліцьові, у яких виступи на одній деталі входять в пази другої.
Деталі механізмів здійснюють різні види рухів: обертальний (вали, вісі, шківи, зубчасті колеса) і поступальний (поршні, повзунки). Деталі, які передають рух, називають ведучими, а деталі, які сприймають цей рух, називають веденими. У різноманітних механізмах широко використовується обертальний рух. Цей рух можна передавати з ведучої деталі на ведену за допомогою з’єднань, які називають передачами.
Рис. 48. Види передач
Типові передачі обертального руху: пасова (г), зубчаста (б, в) та фрикційні передачі (а) (рис. 48).
За допомогою передач знижують або підвищують частоту обертання, перетворюють обертальний рух на поступальний, і навпаки, змінюють напрям руху. Передачі є тертям (пасові г), фрикційні а), передачі з зачепленням (зубчасті б), черв’ячні в), ланцюгові д), гвинтові е) та інші (див рис. 48).
Механізми передач характеризуються передаточним числом, яке визначається відношенням числа обертів ведучого валу до числа обертів веденого валу. Якщо передача руху здійснюється кількома передачами, то незалежно від їх типу загальне передаточне число визначається добутком окремих передаточних чисел.
Рис. 49. Пасова передача.
1 — ведучий шків; 2 — приводний пас; 3 — ведений шків
Пасова (ремінна) передача передає обертальний рух за допомогою пасу (ременя), надітого на шківи.
Вона складається з ведучого валу, ведучого шківа 1, приводного пасу (ременя) 2, веденого шківа 3, веденого валу.
У побутових швейних машинах пасова (ремінна) передача застосовується в ніжному та електричному приводах.
Рис. 50. Пасова передача в електричному приводі
Зубчаста передача є найпоширенішою серед механічних передач. Тут зусилля від ведучого валу до веденого передаються через зубчасті колеса (шестерні).
Ведучі й ведені елементи пасової та зубчастої передач завжди перебувають у певній залежності один від одного. Ця залежність характеризується передаточним числом (и), яке можна визначати за формулою:
де п1 — частота обертання (кількість обертів за секунду) ведучого вала;
п2 — частота обертання (кількість обертів за секунду) веденого вала.
Передаточне число пасової (ремінної) передачі залежить від співвідношення діаметрів шківів і виражається формулою:
Методична порада. Для кращого засвоєння учнями знань учитель демонструє дві моделі пасової (ремінної) передачі: одну — зі шківами однакового діаметра, другу — зі шківами різних діаметрів. За позначеними рисками на шківах обох моделей учні спостерігають під час обертання ведучих шківів за швидкістю обертання ведених. Вони мають переконатися, що шків меншого діаметра завжди обертатиметься швидше, ніж такий самий шків більшого діаметра.
Рис. 53. Пасові передачі. а) зі шківами однакового діаметру; б) зі шківами різних діаметрів
Учитель. Передаточне число зубчастої передачі також можна визначити за кількістю зубців ведучого та веденого коліс за формулою:
де 21 і 22 — кількість зубців відповідно ведучого та веденого коліс передач.
Методична порада. Для наочності можна використати моделі зубчастих передач. В одній моделі кількість зубців ведучого та веденого коліс має бути однаковою, у другій — кількість зубців ведучого колеса удвічі більша, ніж у веденого. За позначеними рисками обох моделей учні спостерігають під час обертання ведучих коліс за швидкістю ведених. Результати зіставлення підтверджують формулу, оскільки ведене колесо моделі з однаковою кількістю зубців обертається зі швидкістю, яка дорівнює швидкості ведучого колеса, а швидкість обертання веденого колеса другої моделі удвічі більша, ніж ведучого.
Фізкультхвилинка
Початкове положення: всі сидять; учитель, заплющивши очі (краще відвернувшись), задає класу число — і викидає над головою відповідну кількість пальців (якщо число більше п’яти, знадобляться обидві руки (це зауваження не для математиків).
Потім він вимовляє: «Раз-два-три! Замри!» — розплющує очі (повертається до учнів). У класі має стояти рівно стільки учнів, скільки пальців їм було пред’явлено. Під час виконання ігрового завдання кожному з учнів доводиться швидко зорієнтуватися: якщо кількість менше заданої — схопитися самому; якщо ж більша — то миттєво сісти.
Родзинка цієї вправи — у своєрідній мобілізації всіх учасників.
Учитель. Механізми передач передають обертальний рух, змінюючи лише швидкість і напрям обертального руху.
Механізми перетворення руху змінюють швидкість, напрям і вид руху. Найпоширенішими механізмами перетворення руху є гвинтові, рейкові, кулачкові, кривошипно-шатунні.
Гвинтовий механізм перетворює обертальний рух гвинта на поступальний рух гайки.
Гвинтовий механізм застосовують для перетворення обертального руху на поступальний із метою збільшення зусилля. Обертаючи гвинт, до ручки воротка прикладають певне зусилля. На гайці, що пересувається вздовж гвинта, внаслідок його вгвинчування або вигвинчування зусилля багатократно зростає. Завдяки цій властивості гвинтовий механізм часто застосовують там, де треба значно збільшити зусилля, наприклад у лещатах, домкратах, пресах тощо.
Рис. 54. Гвинтовий механізм
Рис. 55. Рейковий механізм перетворення руху колеса на поступальний рух рейки і навпаки
Кривошипно-шатунний механізм призначений для перетворення зворотно-поступального руху на обертальний і навпаки. У швейній машині його застосовують у механізмі голки.
Рис. 56. Кривошипно-шатунний механізм
Кулачковий механізм призначений для перетворення обертального руху на складний повторювальний, що відбувається за певним заданим циклом. У швейній машині його застосовують у вузлі вертикального переміщення механізму, що протягує тканину, та механізмі ниткопритягувача.
VII.ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1.Робота з робочими зошитами для учнів
Завдання. Визначити загальне передаточне число пасової (ремінної) та зубчастої передач, якщо діаметри шківів Б1 = 150 мм, Б2 = 250 мм, а кількість зубців шестерень 21 = 30, 22 = 36.
Матриця гри
1 | 2 | 3 |
4 | 5 | 6 |
7 | 8 | 9 |
2. Гра «Хрестики-нулики»
Клас ділиться на ланки, які готуються до гри «Хрестики-нулики».
Питання до гри
- Що називають механізмом?
- У чому полягає відмінність між механізмом передавання руху і механізмом перетворення руху?
- Як називають деталь, що передає рух?
- Як називають деталь, що сприймає рух?
- Які ви знаєте механізми передавання і перетворення руху в шкільних майстернях?
- До якого типу механізмів належить привід ніжної швейної машинки?
- Назвіть механізм перетворення руху, який широко застосовують у домашніх умовах.
- Яку передачу застосовують у вашому велосипеді?
- Яку передачу застосовують під час намотування нитки на шпульку?
VIII.ФОРМУВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК
ПРАКТИЧНА РОБОТА «ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕДАТОЧНОГО ЧИСЛА ЗУБЧАСТОЇ ТА РЕМІННОЇ ПЕРЕДАЧІ»
- Аналіз завдань практичної роботи
Визначити передаточне число та обрати правильну відповідь із запропонованих. (Роботу виконують за двома варіантами.)
- Забезпечення необхідними матеріалами
- Самостійне виконання завдань практичної роботи за картками
- Контроль учителя з метою виявлення недоліків у знаннях та вміннях учнів
- Самоконтроль та взаємоконтроль учнів
- Підбиття підсумків практичної роботи
IX.РЕФЛЕКСІЯ
- Сьогодні я на уроці дізнався…
- Найскладнішим для мене було…
- Найбільше мені сподобалось…
X.МОТИВАЦІЯ ОЦІНОК ЗА УРОК, ВИСТАВЛЕННЯ ЇХ У ЖУРНАЛ, ЩОДЕННИКИ
XI.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Навести приклади застосування механізмів передачі та перетворення руху в побутовій техніці.
- Випереджувальне завдання: серед побутових речей визначити комбіновані вироби.
XII.ПРИБИРАННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ
Визначення передаточного числа зубчастої та ремінної передачі
1-й варіант
2-й варіант
ІЗ ІСТОРІЇ ШВЕЙНОЇ МАШИНИ
Перші спроби винайти швейну машину належать до другої половини XVIII ст.
Найпростіші машинки з’явилися тільки наприкінці XVIII ст. 1735 р. в Англії винахіднику Вейзенталю було видано патент на швейну машину, яка копіювала утворення стібка вручну (машина однониточна ланцюжкового стібка).
1790 р. патент на швейну машину для пошиття чобіт одержав англієць Т. Сент. Машині надавали руху рукою, причому вручну під голкою переміщувались заготівки чобіт.
1830 р. французький кравець Бартелемі Тімоньє створює швейну машину, де колесо оберталося за допомогою педалі. Колесо піднімало та опускало голку. Машинка робила до 200 стібків за хвилину, а кравець — до 30. Кравці побоювались втратити роботу, і розлючений натовп знищив усі 80 швейних машин, які були зроблені за моделлю Тімоньє для роботи у майстернях.
1845 р. у США інженер Еліас Хоу теж винайшов швейну машину — першу машину човникового стібка. Вона була дуже недосконалою: тканину під час шиття на ній укріплювали вертикально, наколюючи на шпильки, переміщувалась вона тільки у прямому напрямку завдяки спеціальній стрічці, а човник, схожий на човник ткацького верстата, робив зворотно — поступальні рухи. Швидкість роботи — 300 стібків за хвилину. Через фінансові складності Хоу змушений був продати свій винахід за дуже низькою ціною.
Рис. 57. Схема утворення човникового стібка
Наступні винахідники вдосконалювали швейну машину. У перших машинках А. Вільсона, І. Гіббса, І. Зінгера голка рухалася вертикально, а тканина, притиснута лапкою, розміщувалася на горизонтальній платформі. 1851 р. американець І. Зінгер організував велике виробництво швейних машин. Проблема пошиття одягу була розв’язана.
У дореволюційній Росії не було свого виробництва швейних машин, їх привозили з Англії та Німеччини. 1923 р. у підмосковному Подільську американська фірма «Зінгер» організувала складальну майстерню, у якій машини складали з деталей, завезених з-за кордону.
Процес виготовлення виробів на швейних підприємствах складається з трьох етапів. У цеху розкроювання є машини для настилання тканин. Стрічкові різальні машини та електророзкроювальні машини розкроюють деталі виробу. А у швейному цеху проводять пошиття виробу. Сучасне швейне виробництво характеризується високим рівнем техніки, технології та організації виробництва, наявністю спеціалізованих підприємств. Для виготовлення якісних виробів застосовують швидкісні швейні машини, які дозволяють виконувати близько 5000 стібків за хвилину. Усі швейні машини різноманітні за зовнішнім виглядом, за конструкцією, за призначенням.
На швейних підприємствах існує така класифікація швейних машин:
- технологічна;
- заводська;
- за ступенем механізації та автоматизації;
- за призначенням.
Технологічна класифікація передбачає поділ швейних машин залежно від їхніх технологічних параметрів. Ця класифікація полягає у поділі швейних машин на 4 типи:
- прямострочні машини човникового стібка;
- прямострочні машини ланцюжкового стібка;
- обметувальні машини;
- петельні машини.
Відповідно до заводської класифікації кожна машина нової конструкції отримує своє умовне позначення або відповідний клас. Кожен завод-виготовлювач надає черговий порядковий номер новій швейній машині. Якщо на базі цієї швейної машини розробляють нові варіанти (заміна або додавання механізмів), тоді або цифрами перед класом базової швейної машини, або буквами після класу. Наприклад: Оршанський завод легких машин (ОЗЛМ) випускає 97 А клас — зшивна машина човникового стібка; 397 клас — зшивна машина з ножем для обрізування зрізів деталей; 597 клас — зшивна машина з голкою, що ухиляється.
За ступенем механізації та автоматизації швейні машини поділяються на автомати та напівавтомати. Під час роботи напівавтоматів просування матеріалу за заданим контуром і на певну величину здійснюється самою машиною.
Швейна машина вимикається після того, як операція буде виконана. Подачу виробів та їх установку виконує робітник. Для таких машин належать петельні, машини для пришивання ґудзиків, виготовлення закріпок, обшивання петель.
На швейних фабриках, в ательє використовують виробничі швейні машини, а в домашніх умовах — побутові. Побутова швейна машина призначена для зшивання матеріалів прямолінійною або зі- гзагоподібною строчкою. На ній також можна виконати й інші види робіт: обметувати зрізи, оздоблювати вироби, пришивати ґудзики, виготовляти закріпки, обшивати петлі тощо.
Иглы для швейных машин Organ Home
- Магазины и классы
- Шить форум
- Справочная
- Подарочные карты
- Контакт:
Телефон
Электронная почта
Фейсбук
Твиттер
Рекомендуемые сегодня продукты
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
| ||||||
|
|
|
Лучшие иглы для швейных машин для надежных стежков — ARTnews.com
Швейные машины — прекрасный инструмент для создания моды, изготовления предметов для дома, таких как шторы, починка одежды и производство изделий из волокна. Высококачественные иглы для швейных машин гарантируют, что ваша машина будет работать наилучшим образом. Правильная игла работает равномерно, не заедает и не создает потеков на ткани, легко и быстро скользит по слоям ткани, обеспечивая точные и потрясающие результаты. Иглы для швейных машин бывают разной толщины. Те, что обозначены 70/10, самые тонкие и лучше всего подходят для шитья легких тканей, таких как шелк; Иглы 80/11 лучше всего подходят для тканей средней плотности, таких как хлопок; и 9Иглы 0/14 лучше всего подходят для средних и тяжелых тканей. Иглы с маркировкой 100/16 идеально подходят для тяжелых тканей, таких как джинсовая ткань, а иглы с маркировкой 110/18 очень толстые и лучше всего подходят для самых тяжелых тканей, таких как обивка. Просмотрите наши обзоры лучших игл, чтобы выбрать те, которые лучше всего соответствуют вашим потребностям.
1. Универсальные машинные иглы Euro-Notions
Квилтеры, модные дизайнеры и рукодельницы используют иглы для швейных машин Schmetz для выполнения своих обычных швейных задач. Этот набор содержит основные спицы Schmetz: 70/10, 80/11 и 9.0/14. Кончики игл слегка закруглены, что позволяет использовать их на ткани и трикотаже. Они легко скользят по всем типам текстиля, обеспечивая точную и четкую строчку. Их нелегко согнуть или сломать: нет ничего необычного в том, что они служат годами. Они совместимы с большинством швейных машин.
Купить: Универсальные иглы для машин Euro-Notions $6,38
Купить
2. Иглы для тяжелых машин Singer
Усиленные иглы Singer размера 110/18 отлично подходят для шитья тяжелых материалов, таких как джинсовая ткань, драпировка, шерсть, вельвет, холст и винил. Их кончики очень острые, они эффективно пробивают толстые слои ткани без заеданий, разрывов и комков. Сверхмощные иглы идеально подходят для шитья толстых холщовых мешков, добавления молний к пальто и шитья палаток, но они не предназначены для обычного использования и могут оставить дыры в тонкой или средней ткани. Эти иглы совместимы с большинством швейных машин. Концы иголок серые, для легкого распознавания.
Купить: Singer Heavy Duty Machine Needles $7,98
Купить
3. Иглы для органов
Педагоги полагаются на прочные, высокопроизводительные иглы при обучении начинающих основам машинного шитья. Надежные и доступные по цене, особенно в этом наборе из 10 упаковок по 10 игл в каждой, иглы Organ идеально подходят для классных комнат и художественных центров с ограниченным бюджетом. Эти иглы 80/12 имеют слегка закругленное острие и идеально подходят для тканей средней плотности, таких как хлопок и полиэстер. Они также хорошо работают на деликатных и более толстых тканях: не сбиваются в комки, не заедают и не пропускают стежки. Иглы для органов производятся компанией Brother и лучше всего работают с машинами Brother, но они также хорошо работают и с большинством других машин.
Купить: Иглы для органов $12,25
Купить
4. Иглы для отстрочки Superior Thread
Если вы любите стегать на швейных машинах, вам подойдут иглы Superior Threads 100/16. Они предназначены для толстых слоев ткани, а внешняя сторона каждой иглы покрыта нитридом титана для шитья без трения, благодаря чему они служат в шесть-восемь раз дольше, чем обычно. Иглы имеют удлиненное ушко для более тяжелых нитей, таких как нитки для квилтинга и обивки, и острый конец для скольжения через слои ткани.